Результати пошуку слова: Зухвалий

МАЙН Томас Рид – Вершник без голови

Posted on by / 0 Comment

–  А я б сказав, дуже зухвалий хлопчина, – … –  Вигляд у нього досить зухвалий, – … Виголосивши цей зухвалий заклик, він ступив крок назад і штовхнув Моріса Джеральда, що саме підніс до рота склянку. … То був голос Колхауна – але вже не гучний і зухвалий, а тихий, жалісний, мало не шепіт: –

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

Рішучий і навіть зухвалий тон, яким той зажадав відпустки, здався вер’єрському меру підозрілим. … такий зухвалий, як ці лакеї… … Пан Вально був, як кажуть за сто льє від Парижа, «ферт», себто суб'єкт зухвалий і грубий. … Він був зворушений добротою маркіза: вона мимоволі змушувала його згадати зухвалий тон пана де Реналя.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Це був ніби зухвалий виклик, ніби глум над людським генієм руїни. … А хтось зухвалий і глузливий у ньому, одержимий достославним шибеничним гумором, резонерствував, наслідуючи Соломона, – … Бо ж для смерти це був зухвалий виклик: людина, що за всіма правилами й законами давно вже мала б умерти, –

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

–  Ти надто зухвалий, – … –  Зухвалий п’яниця… бридкий наклепник… – …  Гергор страшенно зухвалий… Сьогодні він посмів надіти митру святого Аменготепа… Звичайно, я наказав йому зняти її, а тепер усуну його від влади… Його та ще кількох членів найвищої ради… Цариця похитала головою.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Вiн приймає їх у Великому палацi, довго розмовляє з ними, дивується й обурюється, як то зухвалий київський князь посмiв напасти на Болгарiю, присягається в любовi до кесаря Петра i просить переказати йому, що зараз у Вiзантiї дуже важко й вiн не може кинути проти Святослава свого вiйська.