Зюйд-ост Posted on by / 0 Comment зюйд-о́ст – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний зюйд-о́ст зюйд-о́сти родовий зюйд-о́сту зюйд-о́стів давальний зюйд-о́сту, зюйд-о́стові зюйд-о́стам знахідний зюйд-о́ст зюйд-о́сти орудний зюйд-о́стом зюйд-о́стами місцевий на/у зюйд-о́сті на/у зюйд-о́стах кличний зюйд-о́сте* зюйд-о́сти*
Зюйд-вест Posted on by / 0 Comment зюйд-ве́ст – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний зюйд-ве́ст зюйд-ве́сти родовий зюйд-ве́сту зюйд-ве́стів давальний зюйд-ве́сту, зюйд-ве́стові зюйд-ве́стам знахідний зюйд-ве́ст зюйд-ве́сти орудний зюйд-ве́стом зюйд-ве́стами місцевий на/у зюйд-ве́сті на/у зюйд-ве́стах кличний зюйд-ве́сте* зюйд-ве́сти*
Зюйдвестка Posted on by / 0 Comment зюйдве́стка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний зюйдве́стка зюйдве́стки родовий зюйдве́стки зюйдве́сток давальний зюйдве́стці зюйдве́сткам знахідний зюйдве́стку зюйдве́стки орудний зюйдве́сткою зюйдве́стками місцевий на/у зюйдве́стці на/у зюйдве́стках кличний зюйдве́стко* зюйдве́стки* [розм.]
Зюйд Posted on by / 0 Comment зюйд – іменник чоловічого роду (південь; південний вітер) відмінок однина множина називний зюйд зю́йди родовий зю́йду зю́йдів давальний зю́йду, зю́йдові зю́йдам знахідний зюйд зю́йди орудний зю́йдом зю́йдами місцевий на/у зю́йді на/у зю́йдах кличний зю́йде* зю́йди*
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Напрям – зюйд–зюйд-ост, глибина – від вісімдесяти п'яти до вісімдесяти метрів, частота – двадцять тисяч кілоциклів, енергія – вісімдесят ват. … Напрям – зюйд–зюйд-ост, глибина – від вісімдесяти п'яти до вісімдесяти метрів, частота – двадцять тисяч кілоциклів, енергія – вісімдесят ват.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment 21 Білий, кришталевий, сяючий поїзд лінії Норд-Зюйд – підземної дороги – мчав, тихо гуркочучи темним підземеллям під Парижем. … Семенов і Тиклінський сиділи на боковій лавочці вагона Норд-Зюйд, спиною до дверей. … Зюйд-вест. … Насунув зюйдвестку на ніс.
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Двадцять восьмого лютого, перебуваючи на 66° 30′ південної широти і 47° 13′ східної довготи, він помітив землю й «виразно роздивився на тлі білого снігу чорні вершини гірського пасма, яке тяглося на ост-зюйд-ост».
