Результати пошуку слова: Зіниця

Здрок

Posted on by / 0 Comment

здрок – іменник чоловічого роду (зіниця) відмінок однина множина називний здрок здро́ки родовий здро́ка здро́ків давальний здро́ку, здро́кові здро́кам знахідний здрок здро́ки орудний здро́ком здро́ками місцевий на/у здро́ку на/у здро́ках кличний здро́ку* здро́ки* [діал.]

Здрєчко

Posted on by / 0 Comment

здрє́чко – іменник середнього роду (зіниця) відмінок однина множина називний здрє́чко здрє́чка родовий здрє́чка здрє́чок давальний здрє́чку, здрє́чкові здрє́чкам знахідний здрє́чко здрє́чка орудний здрє́чком здрє́чками місцевий на/у здрє́чку на/у здрє́чках кличний здрє́чко* здрє́чка* [діал.]

Здрочок

Posted on by / 0 Comment

здрочо́к – іменник чоловічого роду (зіниця) відмінок однина множина називний здрочо́к здрочки́ родовий здрочка́ здрочкі́в давальний здрочку́, здрочко́ві здрочка́м знахідний здрочо́к здрочки́ орудний здрочко́м здрочка́ми місцевий на/у здрочку́, здрочко́ві на/у здрочка́х кличний здрочку́* здрочки́* [

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло

Posted on by / 0 Comment

Одні з тих черепів лежатимуть зіницями на захід, а ще більше їх лежатиме тут зіницями на схід – це все будуть їхні черепи… «О жовті черепи, зіницями на схід!» Химерні думки лізуть в стомлену, гарячу від болю й безсоння голову. … «О жовті черепи, зіницями на схід!..»

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

Ви завжди думаєте, що колись і на вас гляне чорна зіниця дула. … Йому здалося, що очі в Каті, наче після наркотичної дії якогось препарату, дивляться на світ широко розкритими зіницями й не бачать його; на чолі прорізалася вузенька довга зморшка. … мовив стримано Гленд і раптом помітив, як у Павлових зіницях мигнули зелені вогники.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

У неї були тий, ласкаві, мудрі очі – із чистим лагідним полиском і солодким теплом у зіницях, немов там хлюпотілися бездонні, невичерпні кринички любові. … – Дожидають… На мить у його очах блимнула здорова, ясна іскорка, та вона не довго могла втриматися в палаючих зіницях і розповзлась, мов її спопелило.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Аяко дивилася на співрозмовника суворим поглядом, та поволі її зціплені губи розслабилися, в зіницях блиснув лагідний вогник, ніздрі ворухнулись, і вона розсміялася. … Аяко втупилась у нього, і в її зіницях заблищало світло. … Щось зловісне нібито проглядало в її блискучих зіницях.