Результати пошуку слова: Й

Іван Багряний ОГНЕННЕ КОЛО Повість про трагедію під Бродами Ніхто більшої любови не мав над ту, як хто власне життя покладе за друзів своїх. НОВИЙ ЗАПОВІТ, Євангелія від св. А на руїнах тих вже хтось будується наново… Життя пробивається крізь жах, жорству і попіл, бентежне й вже злякане… Потім все якось змінилося.

Іван Нечуй–Левицький КАЙДАШЕВА СІМ’Я I  Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах.

Апокаліпсис Не райські ворота, не райські – Відкрився тобі Содом. І попіл садів гетсиманських, І душ уселенський погром. Гризоти мало бути ціла могила – рівно стільки, скільки випраного шмаття рукавами вдолину й плечима до сонця висіло на тонкій жердці з боку перекопаних на зиму грядок.

Частина першa ЧУЖЕНИЦЯ У хаті в Пилипа Сиваша за столом сиділа бесіда: брат Охрім із жінкою, сват Манойло з свахою Килиною, кумТерешко Тонконоженко, сусіда Струк із своєю сердитою Стручихою, дядько — старий Корній Грабенко та своя сім’я. Дочок у Сивашів не було, але троє синів, як соколів: найстарший.

Гайового © Наталя Околітенко, 1990 © Вірші. Клоков, він же поет Михайло Доленго, дуже любив фантастику. Якось, коли; мова зайшла про роман одного з сучасних авторів, я недбало кинула: –  Ви нічого не втратили, не прочитавши цей твір.  Але й нічого не знайшов! Можливість зазирнути в майбутнє?

Іван Нечуй–Левицький Поміж ворогами I Перед зеленими святками, в неділю, горобцівський батюшка, отець Артемій Кремницький, добре виспався по обіді, встав і пішов через усі кімнати до зали. В залі на канапі сиділа його жінка, Сусана Уласівна, й передивлялась новий номер ілюстрованого великоруського журналу «Нива».

Пантелеймон Олександрович Куліш Чорна рада По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що ідуть не зблизька. От же вони вже й під Хмарищем. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами.

ЧИТАЧ ЗНАЙОМИТЬСЯ З ЧОТИРМА ДОБРОДІЯМИ Й ДОВІДУЄТЬСЯ ДЕЩО ПРО ЇХНЄ ЖИТТЯ Погідний травень поклав край весняним бурям. Буйні ліани, що вилися від дерева до дерева, обвішалися пахучим цвітом та пуп’янками, і в дичавині стало гарно, наче в саду. Сонячне проміння майже не пробивалося крізь плетиво ліан і листя.

Частина перша Розділ перший Вони спинилися тоді в Гро-дю-Руа, в невеличкому готелі над каналом, що тягся від обнесеного мурами містечка Ег-Морта просто до моря. З вікон готелю було видно за низиною Камаргу фортечні вежі Ег-Морта, і вони майже щодня їздили туди на велосипедах білястою дорогою обіч каналу.

Джером Девід Селінджер НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ Присвячую матері 1 Якщо ви справді надумали читати цю історію, то насамперед вам, мабуть, захочеться довідатись, де я з’явився на світ божий, як минало моє безголове дитинство, що робили мої батько й мати, поки мене ще і в проекті не було, –