Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Ой повій, повій, вітре, через море Та з Великого Лугу, Суши наші сльози, заглуши кайдани Та розвій нашу тугу. … Гамалія по Скутарі По пеклу гуляє, Сам кайдани розбиває, Братів визволяє. … Та й підкрались… Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами. … Ні, то люди, живі люди, В кайдани залиті.