БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
Він не бачить тієї камери, він не уявляє, яка вона, ця тюрма в його рідному місті, він лише відчуває, що камера порожня, що він тут сам. … Згодом міняє цю думку – хоч це й «мала тюрма», але вона б мусила бути повна тепер і ця камера мусила б бути повна. … Він їх швидко перерахував – двадцять семеро, повнісінька камера – одиночка.