Результати пошуку слова: Колима

Колимага

Posted on by / 0 Comment

колима́га – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний колима́га колима́ги родовий колима́ги колима́г давальний колима́зі колима́гам знахідний колима́гу колима́ги орудний колима́гою колима́гами місцевий на/у колима́зі на/у колима́гах кличний колима́го* колима́ги*

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— почувся з глибини колимаги нетерплячий голос. … Козачок зачинив дверці колимаги й вискочив на козли, кучер ляснув довгою пугою, і кортеж рушив у дорогу. … — гукав з колимаги Кшемуський. … Останнім приїхав у критій колимазі уманський цадик, якого євреї вважали за пророка. … За колимагою вишикувалась лава кінних жовнірів.

БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин

Posted on by / 0 Comment

Повилазивши з машини, відпустили гальма, вчотирьох подкатілі колимагу до краю ставка (суміш патоки з людськими екскрементами), добряче піхнулі, й вона полетіла, а ми повідскакували назад, щоб багнюка не забризкала нам одєжду.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Серед широкого двору града стояли навантажені вози, у високій колимазі сиділа на подушках жінка якогось знатного роду з двома дітьми, сам рудий, з довгою бородою й вусами, одягнутий у багряницю і червоні сандалії, чоловік гарцював біля колимаги на коні.