БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Дрібні рибки, налякані світлом, кинулися вбік, а потім підпливли до ліхтаря і заметушилися в його блакитнуватому промінні, немов комашиний рій.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment …уколов нашого героя скляною голкою в груди; легку млость почув яропільчанин, ноги ватяні стали, наче з тіла його маленькими струмочками вибігали сила й завзяття, і тоненький комашиний голос проспівав усередині: ТРЕБАЗЦИМКІНЧАТИ… ТРЕБАЗЦИМКІНЧАТИ… ТРЕБАЗЦИМКІНЧАТИ… Через кілька років, під Полтавою, коли лежав Д.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Білий комашиний пилок уже вкрив столик, а Канае все не вгавав.
