Копичка Posted on by / 0 Comment копи́чка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний копи́чка копички́ родовий копи́чки копичо́к давальний копи́чці копичка́м знахідний копи́чку копички́ орудний копи́чкою копичка́ми місцевий на/у копи́чці на/у копичка́х кличний копи́чко* копички́* *
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment У білій полотняній сорочці і в таких же штанях, босий, він напрочуд природно вписувався у краєвид із старою липою, Святим Духом, з побіленими хрестиками й копичками сіна поміж ними; він був тут конче потрібний; я раптом зрозумів, що без його присутності ця кругла улоговина виглядала б покинутою і самотньою, він її оживляв…
ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР Posted on by / 0 Comment Кінець садиби в Ягора ще збереглась левада, там сіна копичка, очерету кущ і жита смужка, про яке він каже «житечко».
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment А вона ходить по селу, наче копичка.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment та й тихенько заспіває траві чи копичкам: А журавка ходить Та пір'ячко ронить…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment вони повривалися в землю, сховалися в густих перестиглих хлiбах, в невеличких гайках, за маленькими копичками сiна, що вже пообростали молодою отавою, i били, били, били.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Дивлячись на їх оселі з порозвішуваними на плотах ятірями й сітями, із копичками тясминового сіна, які треба було ще й захищати від піску, мимоволі доводилося дивуватися: чому ці непосидючі “чумаки” осіли як раз отут, на цих пісках, коли…
