Skip to content
Бо цей примарний світ, Що, як здається нам, цвіте, мов первоцвіт, Прекрасний і новий, веселками сія – Насправді це сумна, печальна круговерть, Нема любові в ній, ні втіх, ні співчуття; Він – темне поле битв, поразок сум’яття, Де бродять втікачі, що пережили смерть, Де ми – як решта військ, в бою розбитих геть.
