Остап Вишня – Думи мої Posted on by / 0 Comment Дивне діло: десь отам, на Полтавщині, син лебединського сапожника Михайло Кіндратович Губенко, солдат, що приїхав у Грунь, до поміщиці фон Рот, був у неї за прикажчика (я барині ручку цілував.
Володимир Сосюра – Третя рота Posted on by / 0 Comment Пономаренко Пантелеймон Кіндратович 2, який читав початок цього роману, сказав мені, що я ніякий не француз і що правильно моє прізвище не «Соссюр», а «Сюсюра» (і відкіля він це узяв, бо в документах нашого колишнього волосного правління я дійсно записаний на прізвище «Сюсюра»),
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment Аж тут Івга – беркиць йому в ноги і стала прохати: «Братику Кіндратовичу, соколику, що хоч озьми… от намисто… от і дукати… І ще тобі дякуватиму… позволь мені з Левком на самоті переговорити… розпитати його!
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment …голови – той далекий гарнізонний “шипр”, балачки старого перукаря Арона Мойсейовича, дзеркало з прозеленню, в якому відбивається худорляве обличчя майора авіації Івана Кіндратовича Смоли; він повільно і задоволено обмацує пучками підборіддя – свіжу молоду шкіру, відполіровану вправною бритвою Арона Мойсейовича.
