Кіска Posted on by / 0 Comment кі́ска1 – іменник жіночого роду (волосся) відмінок однина множина називний кі́ска кіски́ родовий кі́ски кісо́к давальний кі́сці кіска́м знахідний кі́ску кіски́ орудний кі́скою кіска́ми місцевий на/у кі́сці на/у кіска́х кличний кі́ско* кіски́* *
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment Поруч з нею сидить дівчинка непоказна – довгоносенька, зі скромними рудуватими кісками, в окулярах. … За четвертою партою у лівому ряду сидять головатий хлопчик із насупленими бровами і кирпатенька дівчинка з короткими кісками, що кумедно стирчать одна вгору, друга вбік.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Настуся зраділо кинулася до матері, але та, передавши Андрієві Галактіоновичу калину та мед, що їх сама здогадалася прихопити, тільки мимохідь приголубила доньку, торкнула рукою по кісках і одразу ж до хворого.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Кіска все довшала, як хвіст комети, я метлявся на її кінчику у міжзоряному просторі.
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment У чорних дитячих , кісках сяяли дрібні краплі роси.
КАНН Мария – Блакитна планета Posted on by / 0 Comment Ми пригадали з Вітольдом той день, коли ти приїхала до нас уперше: русява дівчинка з кумедними кісками, в блакитній сукенці, підійшла і простягла ручку: «Я Ая, а ти?» Приїзди до нас, чекаємо.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment Пригадую, як я ще зеленим лейтенантом отетерів, здибавши неподалік Управи найпопулярнішу Додікову кралю – відому тобі Мілку – у шкільній формі, накрохмаленому білому фартушку і з двома великими бантами у кісках.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Потім висохнуть, як ці, і торохтять кісками навколо паль.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Увесь той потік механізаторів із головами, стилізованими під розквітлий соняшник, свинарок, які тримали за ратички вбраних у брилики чи з заплетеними кісками поросят, усі ті химерні квіти, що мали символізувати радість життя, і постаті з навмисне порушеними пропорціями нагонили на нього жах своїм одвертим несмаком…
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів Posted on by / 0 Comment Бачив багато бувалих моряків з сережками у вухах і закрученими бурцями, з просмоленими кісками.
