Результати пошуку слова: Кіт

 Кіт. … Кіт занотує повідомлення в записній книжечці. … І Кіт розсміється, а тоді пояснить: – … І, не чекаючи на відповідь, Кіт повісить трубку. …  Кіт. … Кіт розсміявся: – … До нього дійшло, що хотів сказати Кіт. … Серед них був і Ромуальдо Мартінес Крус, за кличкою Кіт, чоловік з великим досвідом контрреволюційної діяльності.

КІТ У ЧОБОТЯХ У одного мельника було три сини, а в господарстві був млин, ослик і кіт. … Сини мололи, ослик возив зерно та борошно, а кіт, звісно, ловив миші. … Старший узяв собі млин, середущий – осла, а молодшому дістався кіт. … озвався кіт: він зрозумів усе, що сказав хлопець.

іменник жіночого роду (якір) відмінок однина множина називний кі́тва́ кі́тви́ родовий кі́тви́ кітв давальний кі́тві́ кі́тва́м знахідний кі́тву́ кі́тви́ орудний кі́тво́ю кі́тва́ми місцевий на/у кі́тві́ на/у кі́тва́х кличний кі́тво́* кі́тви́*

кітля́р – іменник чоловічого роду, істота (мідник) відмінок однина множина називний кітля́р кітля́ри родовий кітля́ра кітля́рів давальний кітля́рові, кітля́ру кітля́рам знахідний кітля́ра кітля́рів орудний кітля́ром кітля́рами місцевий на/у кітля́рові, кітля́рі на/у кітля́рах кличний кітля́ре кітля́ри [арх.]

кітли́на – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний кітли́на кітли́ни родовий кітли́ни кітли́н давальний кітли́ні кітли́нам знахідний кітли́ну кітли́ни орудний кітли́ною кітли́нами місцевий на/у кітли́ні на/у кітли́нах кличний кітли́но* кітли́ни*

Кіто́й – іменник чоловічого роду (річка в Росії) відмінок однина множина називний Кіто́й родовий Кіто́ю давальний Кіто́ю, Кіто́єві знахідний Кіто́й орудний Кіто́єм місцевий на/у Кіто́ї, Кіто́ю кличний Кіто́ю*

Як радісно забилося моє серце, коли матроси, витягаючи кітву, завели веселої пісні! … Перш за все мене вразило, що кітву витягли на палубу й міцно прив’язали линвою, ніби ми назавжди попрощалися з землею і більше нам її не треба. … вигукнув кремезний матрос, поплескуючи лапу кітви, після того, як її припнули, –