Лабузиння Posted on by / 0 Comment лабузи́ння – іменник середнього роду (бур’ян) відмінок однина множина називний лабузи́ння родовий лабузи́ння давальний лабузи́нню знахідний лабузи́ння орудний лабузи́нням місцевий на/у лабузи́нні, лабузи́нню кличний лабузи́ння* [діал.]
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment Починає підтакувати, підлаштовуватися, лабузитись, аби зійти за „своего парня“. … Хай дозволено нам заявити: націоналіст не той, хто вдає, що будує русскоязычну Україну з псевдоевропейськими інтер-цінностями та лабузиться перед „гуманістичним“ кровопивцею зарозумілої раси, –
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Максим почав лабузнитись. … Москалі це добре знали, а все-таки лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… Московка–московкою: її поб’ють, а вона ні гадки!
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Чого ж той Федiр лабузниться? … Тiльки цур, не лабузнитись, а то i ту половину пики стовчу, як цибулину у салатовцi".
