КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися Posted on by / 0 Comment Ще раз погляне козак на сивого діда, ще раз погляне на дівчат: позасукували по локоть рукава, попідтикали плахти і мережані заполоччю подоли… Золото не сяє так на дорогих перстнях, як сяють у воді й над водою їх білії ноги.
КУЛІШ Пантелеймон – Споминки старого діда Posted on by / 0 Comment Той каже, що бачив людей якихсь чудних, а той, що в однім шинку наткнувсь на самого Чортовуса: сидить за столом в червонім жупані, руки по локоть засукані, по кармазинових рукавах чорна кров жидівська стікає; кружає відром горілку і нікого не боїться, бо вміє так зробити, що оце є, а схоче, то й нема.
ФРАНКО Іван Якович – Iз секретiв поетичної творчостi Posted on by / 0 Comment Зрештою, i загальнiшi мiри: локоть, стопа, сажень (доти сягне чоловiк) мають явнi слiди мiрення людським тiлом.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment 28 На землю шапку положивши, По локоть руки засукав І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада Posted on by / 0 Comment Ще раз погляне козак на сивого діда, ще раз погляне на дівчат: позасукували по локоть рукава, попідтикали плахти і мережані заполоччю подоли… Золото не сяє так на дорогих перстнях, як сяють у воді й над водою їх білії ноги.