Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment Мовчи, бабо, знай мовчи, менше гріха буде… Зате попереду — попереду в уяві стелилася горобіжна, мов по променю, сонячна стежка, аж у голові лоскотно паморочилося, як того вечора при химерній подорожанці, —
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment І Льоня підскочив до Шурика і, навіть не спитавши, хоче той грати чи ні, обхопив його за плечі й лоскотно зашепотів у самісіньке вухо: «Ти гарбуз, я кавун.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Спинi i потилицi було якось лоскотно, мов чиїсь руки простягалися з темряви i торкалися тебе ззаду.
