Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
Скоро людство, як той святий Діонісій, ітиме з власною головою в руках, а на плечах у нього буде віртуальна голова, набахтурена абсурдом безвиході. … Та й цікаво ж, як людство входить у Міленіум. … Далося тобі це людство, — … Але ж якщо я не виживу, то людство й не помітить, а якщо людство не виживе, то й мені гаплик.