АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Маринині губи пахли талим снігом. … Ні, то були Маринині сльози. … Сів на пеньку навпроти віконця, закурив У комірчині спалахнуло світло, і до шибки наблизились ще засліплені ним великі, стражденні Маринині очі. … невпевнено почав Ілля, спантеличений нехитрою Марининою викруткою.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Мар'я здивувалася Марининiй дотепностi: – … Це – Довбня, панич Маринин! … Чорною марою стирчала над вiкном у тому сяйвi Маринина постать. … – докiнчив Довбня Маринину поговiрку. … Христi здалося, що за тi ступнi учепилося Маринине щастя i тепер геть вiдходило вiд неї… Жаль ущипнув її за серце… –
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ескорт у смерть Posted on by / 0 Comment Маринин погляд професійно вп’явся в парочку на протилежному кінці майданчика. … Але почула хриплуватий Маринин голос з автовідповідача… До ранку лишалося трохи більше десяти годин. … промайнуло в Марининій голові.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Тілько вже на третій день, як панич поїхав,одрадя-ни запевно дізналися, що він дуже радо прийняв Марину, звелів німцеві одвести їй ту хату, що покійний батько вибудував у садку задля Марининого батька, а Килину так понравив, що й з собою взяв.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО Posted on by / 0 Comment Хлопець добре розумiє Маринину штуку; вiн не вiрить, щоб то Хо промовив те "зараз" таким невдатним басом, однатс йому стає страшно.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment А Маринин тато у райдержадміністраци якісь папери писав, мама ж у технікумі викладала.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Кабанець добре знав старого Мирона, знав Марину й рід Маринин.
