Результати пошуку слова: Меланхолійно

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

продовжив Андрій меланхолійно в тон: «Покаятися чистосердечно»… « … За ними – меланхолійно замріяний інженер Ляшенко, що зосереджено дивився на свої голі коліна, обхопивши їх руками. … а Васильченко відповідав меланхолійно: – … але стримався й замість того меланхолійно промовив: –

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

На отакий кінець батенько почали досить меланхолійно: –  … Начальник удостоїв нас оглянути, проте трохи меланхолійно. … Начальник сказав меланхолійно: «Написати їх у синтаксис». … меланхолійно відповідав Кіндрат Данилович, – … – спитав я, все ще меланхолійно. … сказав так само меланхолійно гостинний хазяїн, погладжуючи вже бороду свою.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

– запитав він з несподіваним притиском, досить трагічно і по хвилі меланхолійно сам собі відповів: – … Ступнув меланхолійно крок, торкнув розглядувану річ ногою, а сам тим часом думав: «Чи блазня вдає, а чи справді Соломон уже готовий, дійшов до ручки?..» … говорив меланхолійно Вася. 

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

Posted on by / 0 Comment

меланхолійно промовив Швейк. … Фельдкурат меланхолійно підпер голову долонею і почав співати: "Вже мене ніхто не любить…& … меланхолійно сказав фельдкурат, – … меланхолійно говорив Балоун. … промовив він меланхолійно, – … додав він меланхолійно, – … меланхолійно відповів фельдфебель-рахівник Ванек.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Posted on by / 0 Comment

відповів лорд Генрі, ніжно й меланхолійно усміхаючись. … і величезний циліндричний барабан, напнутий зміїною шкірою, що його в мексиканському храмі бачив Кортесів супутник Бернал Діас і залишив мальовничий опис меланхолійного звучання цього інструменту. … відповів лорд Генрі, ніжно й меланхолійно усміхаючись.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

Він літав над пустелею і, переходячи звуковий бар’єр, надовго полишав за собою грім двигунів; верблюди меланхолійно піднімали вгору сонні голови – реактивний гуркіт і минуле, вітер і біла смуга конденсату лишалися позаду.