Моква Posted on by / 0 Comment моква́1 – іменник жіночого роду (мокротеча; сирість) відмінок однина множина називний моква́ родовий мокви́ давальний мокві́ знахідний мокву́ орудний мокво́ю місцевий на/у мокві́ кличний мо́кво*
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Тут стоять великі тумани і мерзла моква, але все одно – ракетоносці, лишаючи по собі гасовий сморід, зникають в охотській атмосферній трясовині і потім виринають з неї, ковзаючи по слизькій злітній доріжці.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Моква вже в’їлася в печінки: погано займалися дрова, погано горіли сільради, дороги розгасли, патрони відсиріли.
