Морг Posted on by / 0 Comment морг1 – іменник чоловічого роду (покійницька) відмінок однина множина називний морг мо́рги родовий мо́ргу мо́ргів давальний мо́ргу, мо́ргові мо́ргам знахідний морг мо́рги орудний мо́ргом мо́ргами місцевий на/у мо́рзі на/у мо́ргах кличний мо́ргу* мо́рги*
Моргати Posted on by / 0 Comment морга́в морга́ли жін. … морга́ла сер. … морга́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник морга́вши
Моргун Posted on by / 0 Comment моргу́н – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний моргу́н моргуни́ родовий моргуна́ моргуні́в давальний моргуно́ві, моргуну́ моргуна́м знахідний моргуна́ моргуні́в орудний моргуно́м моргуна́ми місцевий на/у моргуно́ві, моргуні́ на/у моргуна́х кличний моргу́не моргуни́ [розм.]
Моргуха Posted on by / 0 Comment моргу́ха – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний моргу́ха моргу́хи родовий моргу́хи моргу́х давальний моргу́сі моргу́хам знахідний моргу́ху моргу́х орудний моргу́хою моргу́хами місцевий на/у моргу́сі на/у моргу́хах кличний моргу́хо моргу́хи [розм.]
Моргнути Posted on by / 0 Comment моргну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив моргну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа моргні́мо, моргні́м 2 особа моргни́ моргні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа моргну́ моргнемо́, моргне́м 2 особа моргне́ш моргнете́ 3 особа моргне́ моргну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … моргну́в моргну́ли жін.р.
Моргання Posted on by / 0 Comment морга́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний морга́ння морга́ння родовий морга́ння морга́нь давальний морга́нню морга́нням знахідний морга́ння морга́ння орудний морга́нням морга́ннями місцевий на/у морга́нні, морга́нню на/у морга́ннях кличний морга́ння* морга́ння*
