Мущир Posted on by / 0 Comment мущи́р – іменник чоловічого роду (мортира; ступа) відмінок однина множина називний мущи́р мущирі́ родовий мущиря́ мущирі́в давальний мущирю́, мущире́ві мущиря́м знахідний мущи́р мущирі́ орудний мущире́м мущиря́ми місцевий на/у мущирі́, мущирю́ на/у мущиря́х кличний мущи́рю* мущирі́* [
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment Майже та сама мортира, якою ще у XIX столітті били по градових хмарах.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment Таке амбре – креозот у станційних мортирах перебиває.
Апанович – Гетьмани України і кошові атамани Січі Posted on by / 0 Comment Шанці обставили плетеними кошами, насипаними землею, а також гарматами й мортирами, зробили таємні підкопи.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Були ще там різні потрощені до останньої дротинки покручі на колесах з пазурами, з мортирами й на гусеницях, були панцерники без голів, з приплющеними баштами, що постраждали від атомних ударів, і багаточленні монстри, й пузаті страховиська з безліччю…
