Skip to content
Князь Володимир, що йде переходами терема, не чує пахощів тих трав, не бачить сяйва зірок, часто зупиняючись, він обережно ступає дерев’яними мостинами, зупиняється біля сходів, куди пробивається жовтаве світло з сіней, де чути тихі голоси гриднів, що там, унизу, розмовляють про свої справи.
