Результати пошуку слова: Мурча

Мурчання

Posted on by / 0 Comment

мурча́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний мурча́ння мурча́ння родовий мурча́ння мурча́нь давальний мурча́нню мурча́нням знахідний мурча́ння мурча́ння орудний мурча́нням мурча́ннями місцевий на/у мурча́нні, мурча́нню на/у мурча́ннях кличний мурча́ння* мурча́ння*

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Чоловіки мурчали, як коти, хтивість била з їхніх розледащених постатей – о прокляті самці, тварюки, пси! … Била, лупцювала, розтягувала, стискала, викручувала руки й ноги, грала на хребцях і на ребрах, як на цимбалах, упиралася колінами в спину, гуцала, кректала, мурчала, тоді стала витанцьовувати на Хуррем, топтала її ногами.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Хапали, штовхалися, мурчали, як звірі, хлептали наввипередки, посуваючись до неї ближче й ближче, аби не втратити свого, аби випередити іншого, аби допастися першим, може, й не так у бажанні розкошів жіночих, як милості від імператора.