Навідник Posted on by / 0 Comment навідни́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний навідни́к навідники́ родовий навідника́ навідникі́в давальний навіднико́ві, навіднику́ навідника́м знахідний навідника́ навідникі́в орудний навіднико́м навідника́ми місцевий на/у навіднико́ві, навіднику́ на/у навідника́х кличний навіднику́ навідники́
Навідитися Posted on by / 0 Comment навіди́вся, навіди́всь навіди́лися, навіди́лись жін.р. … навіди́лася, навіди́лась сер.р. … навіди́лося, навіди́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник навіди́вшись
Навідниця Posted on by / 0 Comment навідни́ця – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний навідни́ця навідни́ці родовий навідни́ці навідни́ць давальний навідни́ці навідни́цям знахідний навідни́цю навідни́ць орудний навідни́цею навідни́цями місцевий на/у навідни́ці на/у навідни́цях кличний навідни́це навідни́ці
Навідкладати Posted on by / 0 Comment навідклада́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив навідклада́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа навідклада́ймо 2 особа навідклада́й навідклада́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа навідклада́ю навідклада́ємо, навідклада́єм 2 особа навідклада́єш навідклада́єте 3 особа навідклада́є навідклада́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
