Skip to content Щоб сам щасливим був, Щоби для себе рай здобуть, покинув Людей, роботу, вбив вітця, дівчину, Вбив тих, котрі над все тебе любили!” В страшній тривозі зірвався Валентій І очі впер у найтемніший кут, І вирвались слова з дрижачих уст: “Проч, проч, прокляті демони покуси! 