Наринати Posted on by / 0 Comment нарина́ти – дієслово недоконаного виду Інфінітив нарина́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа нарина́тиме нарина́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа нарина́є нарина́ють Активний дієприкметник Дієприслівник нарина́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Наринтау Posted on by / 0 Comment Наринта́у – іменник середнього роду (гірський хребет у Киргизії) відмінок однина множина називний Наринта́у родовий Наринта́у давальний Наринта́у знахідний Наринта́у орудний Наринта́у місцевий на/у Наринта́у кличний Наринта́у
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment З носа зацебеніла кров, але він не знепритомнів, тільки лежав, недужий поворухнутися, на нього раптом наринула втома, непомірна й солодка, як ото людину, за плечима якої череда недоспаних ночей, розбирає враз млість.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро Posted on by / 0 Comment Це почуття наринуло як вир – не подмухом буревію чи навальною хвилею, а так, ніби він раптом опинився у лиховісній смердючій пустці, що її краєм, на превеликий його подив, нечутно скрадалась ота гієна.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment І хоч у вірші були слова «Як ми покинем», хлопець раптом гостро відчув, що – живе, що- довго житиме; слова, звуки, запахи, думки, спогади, надії й передчуття – все це зразу наринуло на нього й без сліду змило млявість, яка лишилась після безсонної ночі.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment Сьогодні воно якось раптом наринуло. … Тільки-но його думки сягнули поза роботу, як усе, від чого він нею відгородився, знов наринуло на нього.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Десь далі й далі він буде від Софійки, від цього богом забутого хутірця, наринуть інші враження та зустрічі, і невідомо, чим душа відповість, коли стрінеться йому на путі котрась отака, як ця бойковита зенітниця, що припа» дала йому сьогодні до грудей та аж виспівувала, пропонуючи спирту для відігріву.
