Результати пошуку слова: Неабиякий

— Його батько теж неабиякий уходник, а вже син, то певно його перейде. З нього справді неабиякий чоловік вийде. А він неабиякий плавець! — Ти мене не обдуриш, ти не чабан, а козак, і то неабиякий.

Мисливець негайно відгукнувся на заклик товариша, й обидва взялися до роботи розважливо й уміло, як люди, що мають неабиякий досвід у таких справах. І все-таки вимагався неабиякий хист, щоб збудувати це судно, порівняно легке й досить поворотке при його місткості.

Але при тім я переконався, що у нього неабиякий розум, бо він не тільки фізично, а й духовно схожий був на тебе, мій любий. Тим часом, незалежно від цієї історії, що мала неабиякий розголос у пресі, сталася справді незвичайна подія. І при всьому цьому – неабиякий інтелект.

Важко погодитися і з правописом слів титулювати, кориґувати, акомпаньювати і не абиякий, які правильніше писати титулувати, кореґувати, акомпанувати і неабиякий. Краще розв’язано правопис слів титулувати, неабиякий та деяких інших.

У цьому плані неабиякий інтерес викликає так звана Болоховська земля в ареалі, де сходилися Галицька, Волинська й Київська землі (басейн Случу, верхів’я Південного Бугу й Тетерева), з головним містом Болохів (ЕС, 22–23).

Щоправда, їх було небагато, хоча Швейк своїм дзвоником намагався здійняти неабиякий гармидер. У мене, так би мовити, неабиякий спостережницький хист, та він виявляється аж тоді, коли вже запізно. З цього видно, що він неабиякий фахівець у своїй справі.

Королева знала, що з нього неабиякий вигадько і веселун, і добре зрозуміла, що се він просить тільки для того, щоб розважити компанію, як утомиться вона од розмов, якоюсь сміховиною, і за спільною згодою залюбки дарувала йому сю ласку.

Сьогодні в житті району неабиякий день — оформився перший кущ колгоспів. доказав Варивон, швидко розмірковуючи, що Дмитро неабиякий жених та й не одна чарка перепаде від нього.

Виявилися в нього не тілько здібності простого вчителя, але обявився й латиніст неабиякий. Тут тілько оповідач помітив, що його слухач давно вже грає на вальдгорні, і почав і собі йому вторувати, взявши октавою нижче, з чого й вийшов неабиякий дует.