Результати пошуку слова: Незрушно
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
А поки що дедалі яскравішає червоне світло над сірою незрушною гладінню. … Спочатку вона хотіла вивільнитися, але за хвилину її руки навіть через легкий скафандр відчувають тепло його рук, і вона стоїть незрушно з ним поруч, під мовчазними сяючими зорями. … Він висів незрушно, потім опускався вниз, торкаючись вершини далекої сопки.