ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Остап одігнав Полесова від Нікеші і Владі і з неудаваною суворістю спитав: –
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Сам капітан повідомив присутніх про це, повідомив емоційно, з неудаваною щирістю й темпераментом, посиленим, можливо, ще й внутрішнім голосом не зовсім заспокоєного сумління, яке знову допитувалось: а чи все ти зробив, що міг би зробити для Ягнича у ці дні?
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Хто твій тато, хто твоя мама?» Не раз Ліда чула на своїй голівці доторк сухенької, теплої чиєїсь руки, бачила перед собою незнайому згорьовану людську старість з неудаваною добротою в очах, і щоразу їй було — невідомо й чого — соромно, ніяково й боляче від ласки цих зовсім стороннії для неї людей.
