Пообпирати Posted on by / 0 Comment пообпира́ти1 – дієслово доконаного виду (обперти багато чого-небудь) Інфінітив пообпира́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа пообпира́ймо 2 особа пообпира́й пообпира́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа пообпира́ю пообпира́ємо, пообпира́єм 2 особа пообпира́єш пообпира́єте 3 особа пообпира́є пообпира́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига Posted on by / 0 Comment що дайте мені, дідуню, об що обпертись, то світ переверну.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Повернувся різко – впав, розсипавшись, кістяк, що був обпертий об стіну.
Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment Кілька лицарів, які ще трималися на ногах, намагалися підвести Паветту, але вона відштовхнула їх руки, встала сама і непевним кроком пішла в бік каміну, біля якого сидів обпертий спиною об стіну Йожак, безуспішно намагаючись позбутися вимазаних кров’ю блях панцира.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Чорне волосся, розплетене на знак жалоби, спливало довгою струєю по її плечах… Ледве держалася на ногах, і нікого не було коло неї, о кого могла була обпертися.
