Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Але онного разу, єк опришки йшли на рабунки, моя прабаба набрала, кіко могла нести, грошей та й утекла аж суда, аби ї не відшукали. … Бо я лиш іскажу слово онно — і кант! … — А шє, браччики, дві ріки з–під онного верха витікают… —
