Вірлиця Posted on by / 0 Comment вірли́ця – іменник жіночого роду, істота (орлиця) відмінок однина множина називний вірли́ця вірли́ці родовий вірли́ці вірли́ць давальний вірли́ці вірли́цям знахідний вірли́цю вірли́ці, вірли́ць орудний вірли́цею вірли́цями місцевий на/у вірли́ці на/у вірли́цях кличний вірли́це вірли́ці [рідко]
УКРАЇНКА Леся – Камінний господар Posted on by / 0 Comment Найвища скеля лише тодi вiнець почесний має, коли зiв'є гнiздо на нiй орлиця. … А н н а Орлиця? … К о м а н д о р Так, орлиця тiльки може на гострому i гладкому шпилi собi тривку оселю збудувати i жити в нiй, не боячись безвiддя, нi сонця стрiл, анi грiзьби перунiв.
УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига Posted on by / 0 Comment їдуть далі, а на дереві сидить орлиця. … А орлиця відповідає: – … Коли це де не взялась орлиця, кинулася за качкою і принесла в дзьобі.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Орлиця в боях, а душі була ніжної, незадовго до загибелі опалила її коротка фронтова любов.
