ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment Але цей прохач замiсть заголосити дурним базарним криком лише осяйно всмiхнувся, нiби почув дотепний жарт. … Але ми докладемо всiх зусиль, щоб виправити становище на ковчезi згiдно настанов Всевишнього, що прихильно дивиться на нас зi свого осяйного престолу.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Відтоді він часто бачив цю усмішку, щоразу з глибокою радістю й дивним зворушенням, і тим часом як Магістрове волосся помалу сивіло, аж поки зовсім побіліло, тим часом як голос його тихішав, потиск руки ставав слабший, а хода важча, усмішка нітрохи не втрачала свого чару, своєї осяйної чистоти й щирості.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті Posted on by / 0 Comment І справді, з чарівного замку, з осяйного корабля вийшли дійсно казкові істоти. … Не заперечували вони й тоді, коли під час вечері сестра почала змальовувати мамі й татові все, що вони того дня бачили: великих співучих бджіл, барвисті квітки, дивовижних прибульців із осяйної далини Чумацького Шляху.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Над головою в мене розсілося кілька іскристих, яскраво-срібних хмар, які аж тремтіли серед осяйного блакиту. … проговорив уже голосніше Ісакій, дивлячись туди ж таки, на той далекий клаптик осяйної води.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Рівне гудіння, що супроводжувало політ осяйного човна, помалу віддалялося, аж поки не змовкло зовсім. … Прямо перед собою вона побачила підвищення на зразок східчастої піраміди, а на ньому на осяйному троні сидів чоловік, вбраний у яскраво-жовті шати з нашитими на них золотими прикрасами.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари Posted on by / 0 Comment Швидко активувавши його, Стен відступив на два кроки і запросив: „Проходь.“ З туману під осяйною аркою вийшов юнак років двадцяти, середнього зросту, худорлявий, з продовгуватим блідим обличчям, кучерявим вогнисто-рудим волоссям і смарагдовими очима.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Аж увечері проснувшись, встав у блиску осяйному, Запросив Фатьму до себе: «Радий гостю я нічному».
