Результати пошуку слова: Ото-то
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
І отоді–то вже «розлилась козацька слава по всій Україні…» Де ж пробував, де тинявсь попович паволоцький, Шрам, десять рік од Остряниці до Хмельницького? … От же років за двісті назад, тоді, як отой–то Шрам був у Києві, все те було інше. … Отож раз поїхав той князь на польованнб да й одбивсь у пущі од своєї челяді.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
– Отож, ото… Чи ти придурюєшся, чи справді тоді таки не вповні розуму був? … То ото я така страшна?… – … Подивився, як Гриць підіймався сходами вгору, і перемагаючи хворобливо-упертий потяг піти іслідом, піти побавитись, підкорився отому товариському, лагідному, але категоричному: “Іди геть!” Помалу повернув і вийшов.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Ото як батенько об'являть матінці про бенкет, то самі пошлють до міста по «городського кухаря». … Ото, як передрижала вся моя звичайність і я помалу став очунювати, то й узявся вибирати далі пшеницю. … Тьху тобі, ото лихо! … Ну як тобі туляк отой? … Отож я й прийшов до театру, щоб дізнатися, чи будуть у той день пускати комедію?
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
Відтоді я мандрував дедалі частіше, а коли трохи підріс, то завзявся блукати берегом моря й лісами, що оточували нашу вбогу оселю. … Отож мені довелося того дня йти з лісорубами. … Джек був не дуже великий мастак промови виголошувати, отож він на тому й скінчив і, потиснувши щосили ватажкові руку, хутко відійшов убік.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник
Отой з Бугра» тощо. … Музика Шопена, слова народні… Отож я й кажу – будинок, де жив прапорщик, то вже не панельне пекло, а щось людське. … – Ото ж то. … Той спав, той у ванній був, той у туалеті… Отож, дайте спокій нещасній жінці – я не себе маю на увазі. … І що ж отой… ну, котрий хворів… як він, точно помер?
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно
– Олексо, друже, один ідіот на півмільйона мужиків з отого мільйона відпочиваючих – то ж мізер. … – За великим рахунком вам отой кореєць із п’ятьма трупами – то, вибачайте, до дупи дверцята, м’яко кажучи. … – Товаришу генерал, а чого б це отому, як ви кажете, гиндику та не послати до таксистів своїх пропагандистів і агітаторів?