КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма
От він і спустивсь нижче, перебирав-перебирав, думав-думав… далі як сплесне у долошки, як загомонить сам собі у хаті: «Отсе так! … Отсе моя! … Що-бо ви, пане сотнику, отсе говорите? … Чи не після тернівки отсе ви такі стали? … та не зовсім: хіба чи не дасть нам товку отсей, що лізе у світлицю до пана сотника?