Skip to content Як віск личенько, а сама, мов очеретинка, хитається… …
Минуло кілька хвилин, нарешті двері спальні розчинилися й на порозі стала в пишному вбранні, обвинута серпанком, струнка, мов виточена, постать дівчини; вона хиталася, наче очеретинка, й Ривка з зусиллям підтримувала її попід руки. 