БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Мокрі, липкі від поту люди зринали і не могли зринути з сонного очманіння, борсалися в тяжкій атмосфері, як на дні моря, наснаженій тухлим смородом, надміром вуглекисню, терпкими випарами давно не митого милом тіла, смородом розчавлених блощиць і аміачним ароматом параші.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Підійшов, відчинив балкон навстіж, свіжістю вітру війнуло в обличчя, і це зовсім звіяло з душі очманіння, розігнало незрозумілі оці страхи, моторошне нашестя ночі.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Коли захлинаєшся від розпуки, коли, здасться, попереду жде тебе тільки смерть або божевілля, ось тоді Решетняк приходить на порятунок заиеналій душі, виводить нас із очманіння своїми спокійними видивами з'яшісної звідкись його.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Скільки разів уже так було: бере самоочевидну річ і відкидає її, і ніяк його не переконаєш, і навіть навпаки – сам починаєш сумніватися, голова йде обертом, і впадаєш у цілковите очманіння… Ні, він усе-таки не рядова людина… рідкісна, небувала людина… Мову опанував за місяць.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Його перенапружені нерви вимагали оргій, гострих відчуттів, циганської музики й танцівниць – до очманіння.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Будучи вже й студентом, вставав, як хлібороб, на зорі, спішив, квапився зібрати урожай знань, до очманіння сидів, обкладений купами книжок, у бібліотеці навіть у вихідні.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment А коли те саме симпатичне до чортиків дівча кидає вам одного вечора, аніяк не криючись, просто в ваше розчинене вікно, розкішного букетика з безсмертників, гостро надушеного до очманіння привабливими духами, –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Три здоровили з виразом безмежного очманіння на їх отупілих обличчях, розбурханих оце лише хвилевою злобою, що їм от не дають виспатись.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment …бунт клаксонів шаленіє в нетерплячці, ведійське плем'я дало собі волю, всюди виповнює повітря суцільний вереск, какофонія наростає нестерпно — до сміху, до одуру, до очманіння!
