КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment 65 Стояв у неї на городі В кострі на зиму очерет; Хоть се не по царській породі, Та де ж взять дров, коли все степ; В кострі був зложений сухенький, Як порох, був уже палкенький, Його й держали на підпал.
