Результати пошуку слова: Пальчики

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Швидко-швидко перебирали її тендiтнi пальчики якiсь прутки, з-пiд котрих випливала дiрчава стежечка, далi – кружало, далi знову стежечка. … –  У вас справдi пальчики – чудо! … Панi кинула на його гедзя i ще утiшнiше усмiхнулася; її тендiтнi пальчики, мов мишки, забiгали, дратували його, мов казали: ага, ага?

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Posted on by / 0 Comment

Зняти пальчики – чи ну їх нах?… У порушення субординації першим прореагував Полковник: – …  Пальчики зніми. … Мовляв, завтра, завтра, завтра… експерти пальчики відкатають, а потім уже з’ясуємо, що там у ній було всередині. … Не шукай, мовляв, убивцю, а шукай, що ці вправні пальчики такого наробили.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Йому наслідували й опрочі гості, маючи на увазі чоловічу стать, оскільки жінкам і підносити не сміли; вони статечно й тихо сиділи, тільки обертаючи пальчики один коло одного, – … мода ся зайшла з давніхдавен, довго держалася, та й се вже зникло, і пальчики жіночої статі спокійні, не крутяться! 

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Там як що зготує, то тільки пальчики оближеш,– говорив він, уплітаючи печену курку після поросятини. … Та ще до того в вас чудові довгі пальчики, неначе сотворені для фортеп'яна,– сказав Гануш, скоса поглядаючи то на пальчики, то на рум'яне, гарне Настане личко.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Я обережно беру одну з рученят і з здивуванням почуваю, як крихітні, холоднуваті пальчики цупко присмоктуються до руба моєї долоні. … Я пробую відняти руку, але пальчики не пускають. … Я почуваю, як пальчики розтулюються й випускають мою руку.

Люко Дашвар – Мати все

Posted on by / 0 Comment

Воно не плакало… Зблідне, оченята підкотить, ніби повітря катма, не пручається — ні, тільки тремтить і пальчики на ногах зціплює. … Пані прикладає пальчики до скронь, падає в крісло: ой, не можу! … Іветта замовкла, театрально приклала пальчики до скронь — слово ляльці.

ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно

Posted on by / 0 Comment

Не могли навіть бачити дитинча цілком, мусили складати в умі колаж з побачених усіма деталей: ось пальчики збираються в долоньку, а вона виростає із зап’ястя, а те кріпиться до руки, а та вставлена в плече… Так вони вчилися ненавидіти її невпізнанність, її недоторканність, її мозаїчний образ.