МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
ПАЛІЙ І Заметена снігами Січ здалася подорожнім зовсім безлюдною. … Підпалив той клятий палій! … – Подобається мені цей козак, ніде правди діти… І чує моє серце, що не раз і не два стане він у пригоді товариству нашому… Тож приймемо ми його до свого коша і дамо йому прізвисько Палій, бо таке він сьогодні заслужив… –