Результати пошуку слова: Панас

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Я думаю про Соню, Андрійка, Сосницького, Панаса Павловича, Карачапова. … Влітає Панас Павлович Кривуля. … Панас Павлович у сю мить не то п'яний, не то невмитий, але виразно й дуже схвильований. … — Що таке, Панасе Павловичу? … — Берусь, Панасе Павловичу! … — Що сталося, Панасе Павловичу?

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Posted on by / 0 Comment

Голова Немирівської станичної Ради Панас Жалоба вийшов на ґанок. … Панас усміхнувся в сиві вуса: – … – Панас натяг на голову будьонівку з синьою зіркою й рушив додому. … Доброго вечора, Панасе Григоровичу. … просив регент, але побачивши, що Панас проходить мимо, додав: – … здивувався Панас.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

У старого Момота було троє синів: старший — Грицько, тоді — Панас, обидва жонаті, а тоді Іван, ще парубок,— отой «Ванька», що ходив з Микитою по вулицях. … Панас з Іваном довідалися про це тоді, як Грицько вже й заволочив. … З того часу почалася запекла сварка проміж двома братами — Грицьком та Панасом.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

–  Та це, Олександре Панасівно, теє-то… директор, – … –  Він, Олександре Панасівно, й документа мені показав, – … сказала трохи загостро Олександра Панасівна і так гримнула за собою дверима, що Володимир остаточно повірив: гостював тут, у нього, справді Вітер, чарівний навійло-характерник.

Панасюк

Posted on by / 0 Comment

Панасю́к – прізвище 2 відмінок чол. … множина називний Панасю́к Панасюки́ родовий Панасюка́ Панасюкі́в давальний Панасюко́ві, Панасюку́ Панасюка́м знахідний Панасюка́ Панасюкі́в орудний Панасюко́м Панасюка́ми місцевий при Панасюко́ві, Панасюку́ при Панасюка́х кличний Панасюку́, Панасю́к Панасюки́ *

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Дядько Панас стрiв мене вранцi: прийду до вас, каже, послухать, про що там мудрi радять… – … –  Глядiть, i дядько Панас прийшли послухать! … Всi повернули до Панаса обличчя, а чужий раптом замовк, поклав руки на стiл i заклiпав очима. … Панас все ще роздивлявся по хатi. … Панас Кандзюба хитнувся вперед, немов верба од вiтру.