НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Писарша мовчки поклонилась батюшці низенько й потім, оступаючись, перехрестилась і дуже низько поклонилась до образів, неначе дякувала богу за таку велику честь і пошану. … обізвалась писарша. … говорила писарша, – … Писарша, як увійшла в залу. … думала писарша, але мусила йти на самий ясний світ і сісти в кріслі.