Результати пошуку слова: Повія

Люко Дашвар – Мати все

Posted on by / 0 Comment

Ця дівчина в кабінеті Петра Григоровича — недешева повія. … Мамо… Ангеліна сказала, у Платона там… повія? … Ліда була впевнена: варто лише відчинити двері, як присоромлена повія похапає свої речі й прожогом вимететься геть. … — іронічно всміхнулася повія.  … Повія вирвалася, по-звірячому вигнулася.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Згинаючись, спішить по холодній траві, і темінь поволі сходиться, замикається за дівчиною, мовчазна, нерозгадана… VII Низько покотився долиною туман, з лісу повіяло прохолодою, вогкими пахощами грибів. … В далині замигтіло жовтими вогниками село, забрехали собаки, приємно повіяло гіркуватим димом.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

У вікно повіяло духом землі й недалекої річки. … В полі на нього повіяло густим настоєм трав і серпневим сонцем, Iван побачив, що саме поле вкрите стернею, голе вже й порожнє. … Загорнула з ляскотом книгу – повіявся від неї сірий пил. … А коли звів очі на Марію, чимось дивним і незвичайним повіяло від нього.

СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі

Posted on by / 0 Comment

Продає себе, як повія. … Б., поки переїхав у Голлівуд і продався, мов повія. … Та здебільшого, коли вже майже дійде до діла, дівчина – якщо вона, звісно, не повія тощо – неодмінно скаже: «Облиш, не треба». … Якщо вона, думаю, повія, то принаймні бодай чого-небудь у неї навчуся – гляди, доведеться колись одружуватись абощо.

Ремарк Еріх-Марія – Три товариші

Posted on by / 0 Comment

Роза, повія, що промишляла на цвинтарі, прозвана Залізною Конякою. … Всі ж бо вони не були повіями по натурі, Їх вибило з колії нормального життя. … Чорнява повія втопила туди свою хусточку і помочила нею лоб і виски непритомного. …    Повія вийняла пудреницю й почала підмальовувати губи.

Олександр Довженко – Україна в огні

Posted on by / 0 Comment

З широких українських степів, з ярів і темних байраків повіяло на нього смалятиною історії, головешками, димом і кривавою парою. … — О, повія, будь ти проклята нехай! … — Повія! … — Годі, повія! … — Яка я повія? … От я й осталась під німцем, повія й стерво.

Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма

Posted on by / 0 Comment

Удосвіта із заходу повіяв сильний бриз, який ополудні перейшов у шторм, і довелося прибрати всі вітрила, крім триселя та фока. … Коли зійшло сонце, зі сходу повіяв легкий бриз, і помічник капітана взяв курс на південний захід, маючи намір кинути якір біля одного з островів Вест-Індії з метою здійснення своїх піратських намірів.