Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment Через те в громаді багато гукали, репетували, сперечались, але подужували завсігди багатирі з своїми прибічниками й полигачами. … Напружувалася з усієї сили, щоб не тремтіти, щоб говорити спокійно, а воно таки подужувало і раз у раз струшувало, мов страшною трясцею.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment …серцем; хочеться йому увесь мир обняти, втерти йому сльози, втихомирити горе… Повернеться він до себе думкою, чує, як у голові борюкається острах з надією: то надія подужує острах, то острах – надію.
Борис Грінченко – Серед темної ночі Posted on by / 0 Comment Дужий, зручний, смілий і нахабний — він подужував скрізь і щасливо вискакував з небезпеки.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Можна подужувати її, хоч болюче віддається на серці.