ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України Posted on by / 0 Comment Донець у 1706 р.: козаки його полка і золочівські міщане приходять до нього і скаржаться на воєвод, що вони їх без перестанку б’ють і беруть з них усякі податки, возять їх кіньми та волами у свої помістя усяке збіжжя, і од того вони знищилися й розійшлися світ за очі по слободах: а останні міщане теж хотять розійтися.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment – Чиє се помістя? … Старий Гам-за, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард. … У коваля немає дітей, хата простора – помістяться.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Благенька одежа не хоронила його від прохолоди; він давно вийшов із помістя й давно кульгав курною дорогою. … Те, що моя сестра за його свояком одержала помістя собі, вже, бачте, й розгляду не варте. … Побачив-бо й другий кінний загін, який з льоту вдарив на помістя пана Долинського.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment А час прийде, ми тоді всім народом своє місце знайдемо: нам – наше, молдаванам – Молдавія, румунам – Румунія… Та, гадаю, що й Антонеску з Гітлером на шибениці помістяться. … А не помістяться на одній – дві зробимо.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment …годинник на дзвіниці, вуличка з поштою та винарнею, вранішнє туркотання голубів, хідники, майже всюди поділені порівну між пішоходами та велосипедистами, старе баронське помістя на пагорбі – такий собі Schlo-chen, нині музей гравюр і озерного рибальства, каштанова алея, Східні Альпи на горизонті, водяний млин і купання в зеленуватій воді…
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Коли Меценат подарував йому невеличке помістя, він пише вірш, у якому звучить вдячність: Все, що бажалось,- моє: ось і поля шматок, Садок, а поруч проточна вода з джерела, Невеликий лісок.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Але ходив поголос, що старий Лящ не згорів, то знайшли обвуглене тіло котрогось із лісовиків, який прийшов тієї ночі разом із Зіньком, а сам Лящ вибрався з хати, і тепер він (чи привид його) вряди-годи з’являється на хуторі, ночами обходить своє помістя, щось шукає на згарищі, порпається в попелищі, а часом підночовує у стодолі.
