ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши

Пролетарський письменник не може виховувати себе виключно на старій буржуазній літературі». «Пролетарський письменник утворить свої «ливи–переливи» душевні – навколо машин і тракторів».

ШТЕПА Павло – Московство

Московська «демократія» проголосила догму, що вихваляти московську культуру – це пролетарський інтернаціоналізм, визнавати культуру немосковських народів СРСР – це буржуазний націоналізм, а шанувати культуру інших народів світу – це безрідний космополітизм[509].

СЦІБОРСЬКИЙ Микола – Націократія

В тій боротьбі зростаюча в своїй свідомости й зорганізованості пролетарський клас набуватиме все більшої сили, в той час, як капіталістично-буржуазний клас отінюватиметься в усе більш ізольованому й загрозливому положенні.

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Другий – це Львів пролетарський, можливо, навіть люмпенський, себто всі його жахливо освітлені й непролазні осінньо-весняні передмістя з усіма можливими гуральнями, гарбарнями, олійнями…