22 І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і поплямив воєнною кров’ю свого пояса, що на стегнах його, та сандалі свої, що на ногах його.
Повели їх по жірниці, А жірниця ніжки коле, Чорну крівцю проливає… Тут же проливалася й татарська кров у тих випадках, коли ворога наздоганяли та підстерігали на шляху запорожці. Зрозумівши, що програв, Виговський не захотів далі проливати марно козацьку кров і сам одіслав клейноди Хмельниченку й зрікся гетьманства.
Проливали, сівши вкупі, сльози чисті та солоні. Я тоді втолю бажання, стрінеш ласку ти й привіт!» Наказала сліз потоки проливати троє літ. О, судилось проливати ріки сліз рясних мені! Ти, проливши кров Хварезмші, кров’ю замастив мій дім. Кров його проливши, радість повертаєш нам у дім!
А я, брате, князеві Святославу служив, скільки мав сил, кров сукупно з ним за землю Руську проливав. З тим мене й прислали кагани, веліли сказати: наші печенізькі орди багато воювали з твоїми отцями й проливали руську й свою кровь. – Але навіщо проливати кров безлічі людей, якщо досить зробити одно…