ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Мекіт їхній під той час ставав також інакший, солодкий та прохальний, бо вже марилася їм та хвилина, коли до них доторкнуться ласкаві руки – віддадуть тоді набрану за день білу кров трави й листя.
