Підкормитися Posted on by / 0 Comment підкорми́вся, підкорми́всь підкорми́лися, підкорми́лись жін.р. … підкорми́лася, підкорми́лась сер.р. … підкорми́лося, підкорми́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник підкорми́вшись
Підкормити Posted on by / 0 Comment підкорми́ти – дієслово доконаного виду (підгодувати) Інфінітив підкорми́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа підкормі́мо, підкормі́м 2 особа підкорми́ підкормі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа підкормлю́ підко́рмимо, підко́рмим 2 особа підко́рмиш підко́рмите 3 особа підко́рмить підко́рмлять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Підкормілля Posted on by / 0 Comment Підкормі́лля – іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Підкормі́лля родовий Підкормі́лля давальний Підкормі́ллю знахідний Підкормі́лля орудний Підкормі́ллям місцевий на/у Підкормі́ллі, Підкормі́ллю кличний Підкормі́лля*
Підкормка Posted on by / 0 Comment підко́рмка – іменник жіночого роду (підкорм) відмінок однина множина називний підко́рмка родовий підко́рмки давальний підко́рмці знахідний підко́рмку орудний підко́рмкою місцевий на/у підко́рмці кличний підко́рмко* [рідко]
